За визначенням ВООЗ (Всесвітньої організації охорони здоров'я) реабілітація є процесом, що має на меті досягнення відновлення функцій організму, які були порушені через захворювання або травми. Якщо повне відновлення здоров'я є неможливим, пріоритетною стає допомога особі з обмеженими можливостями інтегруватися в суспільство.

Термін “реабілітація” було запозичено з юриспруденції, де він означає “відновлення судом у попередніх правах хибно звинуваченого”.

З 1903 року термін “реабілітація” почали використовувати і в медицині, коли Франц Йозеф Раттер фон Бус у своїй книзі “Система загального піклування над бідними” вперше вжив поняття “реабілітація” в сенсі благодійної діяльності.

У 1980 році було прийнято міжнародну класифікацію ВООЗ, яка виділяє наступні рівні медичних та соціальних наслідків травм чи хвороб, що мають враховуватися під час проведення реабілітації:

•  ушкодження — порушення фізіології або психологічних функцій індивіда;
•  порушення життєдіяльності — є наслідком ушкодження, при цьому виникає втрата або обмеження можливості здійснювати діяльність у рамках, що вважаються нормою для суспільства. Соціальні обмеження з'являються в результаті порушення життєдіяльності та призводять до порушень у виконанні соціальної ролі, що вважається нормальною для цього індивіда.

В останні роки у реабілітації з'явилось поняття “якість життя” - це інтегральна характеристика, пов'язана зі здоров'ям, що дозволяє вірно оцінити ефективність реабілітації хворих

Всесві́тня організа́ція охоро́ни здоро́в'я — спеціалізована установа Організації об'єднаних націй, яка опікується проблемами охорони здоров'я у світовому масштабі. Штаб-квартиру розташовано в Женеві (Швейцарія).

Основою реабілітації вважають:

•  Оцінку стану хворого перед початком реабілітації, що включає в себе постановку діагнозу;
•  Проведення реабілітації за програмою, укладеною на основі оцінки стану пацієнта;
•  Оцінку ефективності реабілітаційних заходів;
•  Складання певних рекомендацій щодо лікування та соціальної взаємодії на подальших етапах реабілітації.

Основні засоби фізичної реабілітації:

•  лікувальна фізкультура;
•  масаж;
•  гігієнічні (природні) фактори;
•  механотерапія;
•  працетерапія;
•  психотерапія.

Після травм, серйозних хвороб, або хірургічних операцій необхідно пройти період реабілітації, щоб відновити рухові функції і повернутись до звичного життя.